Sponsor:

Partnerzy:

Подорожі і політика

Data: 1970-01-01 02:00

Автор – Даріуш Вільчак
Джерело - http://www.newsweek.pl/artykuly/wydanie/0/podroze-i-polityka,42205,1


            Похід українськах патріотів слідами Степана Бандери показав відсутність вразливості. Не вистарчило її і українським націоналістам і польським.
           Немовби нічого  не сталося. Ніхто нікого не хотів образити, ні в кого не було поганих намірів. Взаємини між поляками та українцями ніколи не були такі хороші як останнім часом. Але деколи достатньо дрібниці і все посипеться.


           Уявімо собі таку ситуацію. Група молодих польських патріотів, а при нагоді велосипедного туризму, вирушає  в Україну. Точніше в Житомир, місто, що розташоване близько 300 кілометрів від польського кордону. Тут в половині XIX віку народився відомий поляк Антон Березовський. Дворянин, учасник січневого повстання.

              Після повстання так як більшість поляків емігрував до Парижа. Декілька років пізніше Березовський стоїть серед тисяч роззяв на краю Болоньського Лісу. Має в кишені двоствольний пістолет. За хвилину тією дорогою проїздитиме цар Олександр II, відвідуючий на запрошення Наполеона III  всесвітню економічну виставку. Вже їде. Березовський вискакує попереду, цілить, але пістолет вибухнув під час пострілу. Куля, замість вилетіти у бік ненависного імператора Росії, потрапляє в коня. Натовп глядачів хапає учасника замаху. Судовий процес, вирок довічного ув'язнення, покарання, здійснюване  в Новій Каледонії, французькому дитячому таборі на Тихому Океані, де Березовський помирає у віці 69 років. В момент, коли  його країна повертає довгоочікувану незалежність.

            Молоді люди, які зібралися на місці народження героя, мають дуже оригінальний план. Їх велосипедний шлях почнеться в Житомирі, закінчиться в Новій Каледонії. Їхатимуть велосипедами, поїздом, а останній етап подорожі здійснять пароплавом. На малому острівці відшукають могилу Березовського і віддадуть йому честь.
            Футболки з портретом Березовського вказують на патріотичну мету експедиції. Рушають. У Житомирі (Західна Україна) їх екскурсія не збуджує надмірної зацікавленості. Чим ближче Києва, чим ближче кордону з Росією, де російська стихія домінує над українською, мета поїздки молодих поляків починає заважати жителям. Пригадують  - Березовський, цар, замах. Справжня проблема з'являється лише на межі з Росією.  Велосипедисти не впускають на територію Росії. Причина: виманювання візи. Молоді люди як мету поїздки подали велосипедну екскурсію, з точки зору російських властей вона має вона однак політичну мету - віддання шани терористу, який вчинив невдалий, але однак замах на правителя Росії.
            Російське МЗС звертає увагу польському МЗС, що подібний похід є неправомірний. Протестують також росіяни, що мешкають на сході України, вважають польську подорож  провокацією. Молоді циклісти повертаються на батьківщину.
            Ця історія є видумана, хоча теоретично могла би відбутися. Зате сталася інша. Група кількадесяти молодих Українців, патріотів та любителів велосипедного спорту, зупинилася на кордоні з Польщею, бажаючи далі їхати до Мюнхена, де півстоліття тому помер, а точніше був вбитий кагебістом їх герой, Степан Бандера. Патріотичну подорож припинили польські прикордонники. Причиною затримки українських велосипедистів – патріотів назвали  «виманювання візи». Ніби то мали їхати в туристичну подорож, а виявилося, що подорож має політичний характер. Їдуть бо шляхом Бандери, ще й ображають національну гордість Поляків. Принаймі, частини Поляків, які озброєні транпарантами протестували з польської сторони кордону.
            Політичний статус кво змушені були вирішити польський та український міністр  внутрішніх справ. Наші політики з захопленням рушили коментувати подію. Коментарі були різні. Деякі обурювалися, що це скандал, інші казали, що нічого не сталося.
            Дві різні історії, Березовського і Бандери, однак щось їх поєднує. Березовський був розчарованим повстанцем. Постріл до царя, це власне кажучи, ознака безпорадності. Не дивлячись на все – однак був терористом. Терористом був також Бандера, який займався приготуванням  в 30-х роках ХХ століття вдалого замаху на польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацкого. Засуджений до смертного покарання, яке було замінене на довічне увязнення, виходить з вязниці  в перші дні ІІ світової війни.
            В подальших роках, не дивлячись на те, що особисто не бере участі у війні, є головним ідеологом українських націоналістів і автором  створення українських військових формувань – «Нахтігаль» і «Роланд», які діяли в межах гітлерівської армії. Для частини поляків – бандит і ворог, для частини українців – герой і патріот.
            Можна мати подив і пошану для Березовського за його відвагу і детермінацію, за повстанське минуле, хоча в меншій мірі за той метод боротьби, який він вибрав. Можна мати подив і пошану для Бандери за спробу повернення Україні незалежності, хоча методи, які він використовував є неприйнятні. Для поляків і українців є неприйнятні.
            Про Березовського сьогодні ніхто не памятає, а от памятник Бандері стоїть мало не в кожному місті Західної України. Рейдом шляхами Березовського наразі ще ніхто нікого не образив. Він ще ніколи ніде не відбувся. 
            А от рейд на фоні Бандери вже відбувся.
Переклад – Марія Якубович      e-mail: This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it