Автор – Яцек Жаковскі
Джерело - http://www.polityka.pl/mleko-sie-rozlalo/Lead121,1830,291166,18/
  Півжиття присвятив Лех Валенса на встановлення в Польщі демократії. Наступну половину життя забирають йому старання, щоби віднайти своє місце в тій же демократії. Перше йому вдалося. З другим має щоразу більші  клопоти. 

                За комуни Валенса був великий. Принаймні у справах важливих. Коли комуни не стало,  розгубився. За декілька років до такого ступеня розтринькав свій доробок, що вже в 1995 році програв вибори з Олександром Квасьнєвским, а п'ять років пізніше отримав жалюгідний  результат і практично припинив рахуватися  в польській політиці. Але закордоном весь час був великим і шанованим символом. Для європейців і американців відторгнення Валенси поляками, мабуть більше нам могло заваджати, ніж йому.
                Протягом 15 років ситуація була досить комфортабельна. Валенса, який не дуже вмів знайтися в демократії, не допомагав  Польщі, але також не дуже заважав. Був натомість нашим важливим козирем закордоном. То було досить зручне для нього і для Польщі. Виголошуючи на світі десятки лекцій щороку мав досить цікаве і заможне життя. Ми мали таран, який навіть останнім часом міг Польщі відчинити деякі двері. І  кілька разів ті двері відкривав. Був не тільки пам'ятником  боротьби з ПРЛ(Польська Народна Республіка), але також важливим інструментом реалізації наших інтересів у світі. 
               Коли помер Папа Римський, Валенса став найважливішою частиною нашої м'якої сили. А тому уряд Туска вислав його до Ради Мудреців. Мав можливість там зробити щось важливого для Польщі не тому, що є великим мудрецем, але тому, що має цю м'яку силу, якої не мають великі мудреці Заходу. Також із цього приводу заслуговував на особливе відношення, чого не розумів ПіС,  Ридзик та ІПН.
Зв'язок Валенси з Ганлеєм прикре не тому, що  «Лібертас»  притягнув до Польщі невідповідних людей, але із цього приводу, що відбирає  Валенсі  його м'яку силу. Зараз європейці побачили, на жаль. то, що поляки побачили ще на початку 90 років, що саме непередбачуваність Валенси може його підштовхувати до союзу з людьми, з якими задаватися не варто і не належить.
              Лех Валенса впевниться незабаром, що з Ганлеєм не варто задаватися, так як впевнився, що не варто задаватися з братами Качинськими. Але так як в Польщі він ніколи після зближення з Качинськими не піднявся, ось так само не підніметься у світі з союзу з Ганлеєм. І він на цьому втратить, і Польща. Шкода. Але молоко вже на жаль розлилося.