Sponsor:

Partnerzy:

Довкола шумить газ

Data: 1970-01-01 02:00

Автор – Ягенка Вільчак
Джерело - http://www.polityka.pl/archive/do/registry/secure/showArticle?id=3361824
                  А хто ж насправді виграв у газовому конфлікті?- Україна, Росія, Європейський Союз? І це вже справді остаточно?
Одна з них  зовсім не думає про кризу, газову ані жодну іншу. Ще живе святами, православним кінцем року, бал-маскарадом. Вулиці освітлені  багато і яскраво, як може ще ніколи. Кольорові гірлянди оздоблюють  будинки і дерева, десятки ялинок моргають світлами. У ресторанах і барах повно відвідувачів. 
                 Про  кризу говориться що найвище жартома. Панує спокій, бо адже, як запевняє уряд, є газові запаси. Про Росію - що  не дочекається. Що винна, проводить шовіністичну політику і що підгрунтя газового конфлікту політичне. Українці об'єднуються, хоч ще недавно в  опитуванні популярної  публіцистичної  телепрограми  понад половина анкетованих звинувачувала в  українській кризі уряд Юлії Тимошенко і президента Віктора Ющенка. Не акцептували взаємин, що погіршувалися з Москвою в переконанні, що з сусідом не потрібно допускати  колючості, і не треба чубитися.

 

                 Потім це змінилося, може тому, що в деяких віддалених від центру мікрорайонах зробилося прохолодно в помешканнях.
Газу ніхто не економить, про  програму ощадження газу, сконструйовану після попередньої  кризи, майже забуто.  Економічний підйом  приспав  пильність, українські вироби були конкуренційні  на ринках, їх низькі ціни можна було зберегти завдяки преференційним цінам газу.
Тим часом підйом  закінчився, економіка  загамувала, національний дохід драматично впав. У кожній іншій країні був би це достатній привід до вибуху незадоволення. Але тут на разі ні. Хоч гривна слабка як муха, а Національний Банк України змушений був ввести обмеження з приводу браку девіз. Життя  подорожчало відчутно. Київ такий дорогий, що  можна схопитися  за голову. Всесвітня криза вдаряє в найменш заробляючих, але і в середній клас, який платить кредити, провадить фірми і вже думав, що вдалося відбитися від дна. Очевидно велика сіра зона є свого виду  мякою подушкою, тому справжня глибочінь  прірви  відкриється, звісно, за декілька місяців. Якби людям прийшлося  мерзнути, було б то насправді грізне.
                 Тому другий Київ є  розбурханий, нервовий. То політичний Київ. Протягом трьох тижнів не плив російський газ для України. Від 7 січня не плив транзитом газ до Європи. Говорилося про підняту готовність спецслужб, навіть про можливість відірвання  Росією  Криму,  відповідно до схеми, випробуваної в Південній Осетії.
                 - Перший раз в історії ми були змушені зробити реверс газу в наших газопроводах - говорить  Богдан Соколовський,  радник президента Ющенка у справах енергетики. Реверс означає, що газ не пливе зі сходу на захід але із заходу на схід. Перекачуваний із складів, тобто з недіючих вже видобувних ділянок, до східних областей  України: Донецької,  Луганської,  Дніпропетровської і Одеської. Без цього маневру зупинилася б  промисловість, а український схід це  найбільший  промисловий регіон. І має найчисленніше населення, тобто грізний. Мільйони позбавлених тепла людей   у відчаї можуть відважитися на багато. Саме тому Україна припинила транзит російського газу до Європи: бо його пересилка на умовах, які пробував змусити «Газпром», вдарила б смертельно в українську економіку і громадян.
 Соколовський  не має сумніву, що Газпром вчинив провокацію. Газ до Європи мав бути завезений кільцевою дорогою, якою ніколи не плив, через станцію в  Суджі, що означало б параліч введеної в дію  аварійної  внутрішньої системи  пересилання газу.  Якби Україна погодилася на транзит до Європи на умовах, продиктованих  російським монополістом, вже мала б переворот на сході, а може навіть спробу сецесії. І саме про це йшлося Росії, українські політики не мають ілюзій.
                  Але про це мало хто знає, особливо на Заході. Комюніке, вислане  українською державною фірмою «Нафтогаз», повідомляє,  що транзит неможливий через технічні причини, виглядало на звичайний виверт, підтверджуючий всього лише  провину України в конфлікті. Вийшло, що Україна робить складнощі, а Росія є в порядку, бо виконала всі положення  порозуміння,  яке було прийняте в  переговорах з чеським головою, тобто прем'єром  Тополянком.
               Україна програє цю війну на інформаційному полі. Має запаси газу, фахівці твердять, що  вистачить до вересня. Але не має  помислу, як захищатися перед російським наступом.
               «Газпром»  волав на весь голос  і про крадіжку газу, і про бойкот міжнародних угод. Ніхто не звертав уваги, що не падають жодні конкретні цифри, - скільки вкрадено.  В кінці кінців звірка даних лічильників газу виконуються  лічильників раз на добу на вході і виході газу, а протокол підписують обидві сторони. Недостачу. Отже,  легко встановити.
                Захід, який донині знав про  газ лише те, що той пливе, був в шоці. Деякі фахівці говорили, що Росія мусить пресувати газ, інакше ним задушиться. Неправда, дефіцит газу на російському ринку такий велетенський, що навіть по призупиненню експорту через Україну не вдавалося його вирівняти. Не є також правдою, що призупинення експлуатації шкодить видобуваючим   родовищам.  Кожен рік це призупиняється  навіть на декілька тижнів, щоб зміряти величину запасів.
Що не означає, що Київ є без провини.

                   Росіяни використовують  сварню на українській політичній сцені і відсутність однієї думки у кожній важливій справі, також в питанні НАТО і наближення до  Брюсселю. Тимошенко і Ющенко боряться так відчайдушно, що забули про потребу утримування спільного фронту по відношенню до «Газпрому». У жовтні в Москві Тимошенко підписала меморандум у справі газу.
Документ не мав абсолютно жодної юридичної сили, але в ньому передбачено послідовне зростання такси за транзит, також поступове зростання  до ринкової ціни сировини і виключення посередника, спілки « РосУкрЕнерго», яка черпала величезні прибутки з продажу газу.   Половину дольової участі  має в ній «Газпром», а інші 50 відс. належить до двох українців: власника баскетбольного клубу  Дмитра Фірташа і одеського банкіа Івана  Фурсіна, пов'язаних з проросійською фракцією Партії Регіонів і фінансуючих опозицію.
                  В той же час Ющенко і Тимошенко перелаювалися про дострокові вибори і декрет, розпускаючий парламент. Газову угоду не підписано. Сьогодні говориться, що з вини Ющенка, який не хотів підкріплення позиції Тимошенко і довів до  знищення порозуміння а також всього меморандуму. Таким чином  зник шанс на газ по 235 доларів  і на вищу ціну за транзит. Голосно говориться також, що Ющенку йшлося про утримання посередництва  «РосУкрЕнерго» з огляду на зв'язки його брата  Петра, який мав там свою  дольову участь. Атаку Юлії на посередника президент  сприйняв  як виміряну  у власні груди.
  Віце-прем'єр України Григорій  Немиря, відповідальний за енергетичний сектор, підкреслював, що до пунктів меморандуму потрібно повернутися. Конституційно за газову угоду відповідає уряд, а той виступає  проти існування посередника. - Усунення його з ринку і прозору торгівлю гарантують енергетичну  безпеку України, але також безпеку всієї Європи - говорить віце-прем'єр. Однак  найголовнішою  метою «Газпрому»  є  отримання  контролю над дорогою транзиту, тобто газопроводом. Як підкреслює віце-прем'єр  Немиря, не має мови про згоду України на приватизацію передавальної системи з міркувань юридичних, політичних і стратегічних. «Газпром»  також чинить спроби, щоби мати змогу через спілку-доньку  «Газпромзбут»  постачати газ безпосередньо до найбільших фірм, що належать до українських олігархів.
                Ющенко виконував нервові жести, яким була хоч би спроба того, щоб скликати в Києві  нараду  чи , швидше,  зустрічі конкуренційної до московської конференції, що скликалася в суботу в Москві  російським президентом. В  Києві вдалося  прийняти  з цього приводу всього лише президента Словаччини і прем'єра Молдови, а також міністра з Канцелярії Президента Польщі. Нічого не погоджено, вся акція виглядала жалюгідно.

               Вночі з 17 на 18 січня дійшло до українсько-російського порозуміння. Україна в 2010 р. купуватиме газ за європейськими цінами. У цьому році одержала  двадцятипроцентну  пільгу в обмін на то, що не підвищить цін за транзит сировини. То дуже загальна  інформація. Бо диявол таїться глибоко в деталях: невідомо, від якої квоти має бути лічена пільга. Іншу ціну за газ платять словаки,  іншу Австрія і зовсім іншу Литва, яка зрештою платить найбільше. Якщо базовою квотою є 450 дол. за тисячу  кубічних метрів, то Україна платитиме 360 дол. Після відрахування ціни транзиту газ коштував би близько 340-360 дол. Невідомо також, чи ціна газу, зв'язана з ціною нафти, ростиме чи падатиме.
                Українські політики розчаровані позицією Брюсселя, хоч ще не говорять цього прямо. По-перше, Росія досягла своєї мети, вдалося їй поділити Євросоюз у справі газу. Хоч би канцлер  Ангела  Меркель, яка в дні пікової напруги прийняла прем'єра Путіна і до того ж вручила  йому дарунок, оголосила, що Німеччина зацікавлена будовою північного газопроводу по дну Балтійського моря, обминаючого Україну і Польщу. То означає також гроші для Газпрому, який сьогодні має серйозний фінансовий клопіт, поглиблений  призупиненням продажі газу на Україну і до інших держав. Розгребана інвестиція північного газопроводу спричиняє, що бракує ресурсів на інвестування в нові буріння і модернізацію існуючих. За хвилину  може бути ще гірше, бо російська біржа  швидко котиться вниз, а вартість рубля падає. Путін однак має підтримку одного з найважливіших країн Євросоюзу, а до Москви повертався з медаллю подяки і дипломом почесного громадянина Дрездена.
    Газова криза,  спихання  провини на Київ допомогло йому реалізувати власний план. Це  відбирає аргументи чеській  президенції в Європейському Союзі, ослаблює  спротив  Польщі і Швеції. По-друге, прем'єр  Тополянек  розмовляв в Москві з «Газпромом», а до Києва ввіз вже підписаний документ порозуміння невигідний для України. Це викручування  рук - вважають українці.
                 У цій ситуації українська опозиція потирає руки: Партія Регіонів вже оприлюднила  заяву, що помаранчеві не радять собі з рішенням газової суперечки і що то їх остання зима при владі. Але, на думку опозиції, справжня криза  покажеться весною, коли люди  вишкребуть останні заощадження. Це все творить вигідний момент для Росії, щоб  посилювати  кризу  і впливати на розклад політичних сил перед президентськими виборами, що наближаються. Високі ціни газу, які  зараз муситиме платити Україна, можуть розкласти економіку, промисловість стане нерентабельна  і неконкуренційна. Почнуть упадати заклади праці, люди дійсно вийдуть на вулиці. Говориться, що газова криза має економічне, політичне і емоційне підгрунтя. З цим  погоджуюся.

Переклад – Марія Якубович          e-mail: This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it