Fundacja Przegląd Prasy Po ukraińsku Таємне життя священників

Таємне життя священників

Data: 1970-01-01 02:00

Бог целібату не вимагає
                     Професор  Юзеф Баняк з Відділу Теології Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, соціолог релігії, на потреби своїх досліджень провів з  священниками  понад 800 інтерв'ю про їх  приховане  сексуальне життя. Виникає з  цих інтервю, що для начальників  Костела  найважливіше є одне. Щоб священик не відмовився зі священства і не хотів одружуватися. - Говорять: "Як ти хочеш, то владнай  ці справи потихеньку. Не відходь, ми тобі допоможемо" - розповідає.
             Священиків, які наважуються на шлюб з жінкою, костельні ієрархи трактують як зрадників. Бо розгубилися. Посміли виступити проти символу  святості інституції. Підходять до того так, як за часів середньовіччя. З тією лише різницею, що остаточно  залишаються позаду з таким мисленням.- Сьогодні парафіяни не роблять скандалу з того, що священик живе з жінкою - говорить професор  Баняк. - Якщо він добре виконує костельні обовязки  і чесний по відношенню до пастви, вміють бути поблажливі.  Дорікають  священикам головним чином за матеріалізм, дурість і хамство.
  Тим часом вже 54 відсотки  священників  хотіло б   засновувати сім'ї. 52 відс. переживає кризу, пов'язану зі священицькою тотожністю. Одна третя обдумує відхід з  костела. Головним приводом є целібат.
            - Целібат то заборона подружжя і  присяга  самітності - точно визначає професор  Баняк. - Але  це  не означає  відсутність сексу. Священик не може мати дружини, але  це  не означає, що не має жінок. Якби однак одружився - був би викинутий з  Костела.
На думку  Баняка Бог не вимагає целібату. Вимагає її інституція  Костела. Щоб його  структура була  цілісна, нічим не не порушена,  а священики слухняні.
           - Молоді семінаристи все частіше оспорюють факт обітниці покори -  продовжує професор. Отже про  таємні  перелюби  ієрархи часто нічого вже не говорять. Священики, з якими розмовляю, жаліють про одне: що не могли бути легальними чоловіками для своїх жінок (12 відс. визнало, що знаходяться  в постійних зв'язках). Погодилися з тим, що ламають заповідь: "Не чини перелюбу".
            Але якби відійшли з Церкви, мали б ще гірше. Важко опинитися їм в нормальному житті.  А тому  майже 80 відс. тих, які  позбулися  сутани, говорить, що якби могли, повернулися б до  Костела. Роздерті на частини: там не уміють жити без жінок, бракує їм кохання, близькості другої людини. У світському світі також терплять: бракує їм відчуття безпеки, мають відчуття зради, сумують за  Богом.
            Єдиним діючим священиком, який погодився розмовляти відверто про своє сексуальне життя, є священик  Войтек.  Важко його однак визнати представником всього середовища, бо коли більшість говорить про потребу сімейного тепла і тривалого зв'язку, він  відреаговує  стан розчарування. - Коли я повернувся на парафію, охопила мене сексуальна лихоманка. Одна, друга, третя жінка. Ти не маєш поняття, скільки жінок хоче спробувати сексу зі священиком. Але мене не цікавили  парафіянки.
           Домовляється з жінками через інтернет, зустрічається  вечорами, переважно на пустому о цій порі паркінгу дисконту. Знають тільки його ім'я. Говорить, що немає до них спеціальних відчуттів. Жодних романтичних побачень, розмов, порожніх обіцянок. Двадцять хвилин - півгодини і по всьому.
            Професор  Баняк  зауважує, що усе більше священиків користується  інтернетом  з  цією  конкретною  метою. -  Костельні влади  не розуміють, що так робиться: священик входить на чати, не мусить шукати жінку в парафії, легше йому укрити романс. Має автомобіль, багато часу і гроші. Між сьогоднішніми молодими  священниками, а їх начальниками панує прірва.
"Klecha"(«Клеха»)  шукає коханку
              Перевіряю, як то є з  священниками  на  чаті.  Я клікаю  "Klechа-41". Представляється як священик  Збишек.  Цифри біля імені означають  вік.  Вже 15 років  проживає  в  Словаччині. Шукає коханку. Раз на два місяці їде в Польщу,  проживає  в Тримісті(Гданськ, Сопот, Гдиня), тоді міг би і зустрічатися. Священик  Збишек  має, як описує  176 см росту, важить 100 кг., має карі очі і є брюнетом. -  Мав жінку, залишила мене - пише. - Може тому, що нічого особливого в  мені. Коли я  повідомляю, що  є журналісткою – відключається.
            Наступний в списку відвідувачів  це   «Податливий  Священик». Проживає у Вроцлаві, має 35 років, 181 см росту, важить 80 кілограмів.
- Я красивий як кінематографічний коханець - пише. -  Шукаю зрілу жінку,  40-50 років. - Що ти думаєш про целібат? - я питаю. У відповідь висилає усміхнене личко: -  секс-зустрічі  не  протирічать  з целібатом. Я мрію про  цілування стоп.
Цього разу я відключаюся.
               "Священик спокусить заміжню жінку" - оголошується наступний. - А потім піде відправляти месу? – задаю питання  провокаційне.  Відповідає мені цитатою з  Кортазара: - "А по виконанню цього всього вмивається,  посипає руки тальком і знов стає тим, ким не є насправді".
 Як чоловік і не чоловік
                У віртуальному світі вони відважні. У реальному навіть ті, про яких я знаю, що мають дітей і постійні зв'язки, не хочуть розмовляти, навіть анонімно.
                - Мені вдалося витягнути їх на  довірливу розмову  тільки тому, що сам я є священиком - говорить священик Петро  Дзедзей, автор книжки "Покинуті сутани". Має 40 років, проживає в Щеціні. Провів понад сотню розмов з колишніми  священниками, у віці од 30 до 80 років. У книжці з'явилося 26 анонімних інтерв'ю.
                - Також не хотіли розмовляти, в паніці відкладали слухавки. Але я мав адресу,  їхав,  стукав до дверей. Говорили, що коли б не я був священиком, ніколи в житті б не відкрилися.
                Співбесідниками священика  Дзедзея були ті, які для жінки вирішилися на відхід  зі  священства. Книжка вийшла в 2007 році. Однак сьогодні священики щораз рідше думають про те, щоб залишити сутани для жінки. По-перше надто багато мають до втрати, по-друге призвичаїлися до такого  подвійного  життя.
               - Молоді мають ще час, щоб щось осягнути, змінити професію, навчитися життя в суспільстві. А старі де повинні іти? Хіба тільки під міст - говорить священик  Дзедзей.
                 Священик  Войтек: -  Колеги, які мають жінок і дітей, не  нають намірів  відмовлятися зі священства. Перейшли над цим до порядку денного. Ми розмовляємо про секс між собою, бо певних речей не вдасться  приховати.
                    Перераховує: - Священик А. проживає в  Іркутську.  Живе з росіянкою, має дитину. Священик B. набешкетував в Мексиці, повернувся, але облишив там двійку дітей. Священик C. є військовим капеланом і батьком підлітка. Священик Д. працював в курії, але після конфлікту з начальником одержав пайок до страшної глушини - ледве 300 душ. Цвіте і пахне  там 15 років,  проживає з жінкою, також має доньку.
      А священик  Вінчеслав Л., колишній приходський священик парафії в  Яніках? Голосно було про нього, коли його молода коханка,  Едита Л., народила донечку. А священик, переляканий,  ще  просив лікарку, щоб "щось зробила, щоб дитина не жила. Швиденько  курія  вислала його у  відрядження з  Янікова.  Куди? Того  зверхники не хотіли виявити. Коли справа  притихла, священик знов регулярно відвідує коханку і дитину, вважає їх своїми.  Однак до батьківства не зізнається. 16 січня цього року до суду надійшов  позов про установлення, чи священик  Вінчеслав  є батьком дитини. Йдеться про проведення аналізу ДНК. Не визначено ще терміну  слухань. Якщо батьківство буде  доведене, прокуратура звернеться з приводу  признання  дівчинці 350 злотих аліментів місячно. 
                    - Так насправді,  ані з них чоловіки, ані батьки, ані коханці, ані священики. Таке  не-відомо-що - підсумовує священик  Войтек.
  -  Вільна американка
                Дзвоню до священика А. до Іркутська.  Наводжу результати найновіших досліджень професора Баняка. Священик А.  є ними обурений: - Ніхто священиків не змушує до того, щоб  були священниками – кричить.      
               - Я невипадково  дзвоню саме до вас, щоб про це поговорити - говорю. - Бо я дізналася, що ви також живете з жінкою і маєте з нею дитину.
                На  другій стороні телефону довга тиша. Нарешті  чую: - Чиста плітка. Зрештою, тема целібату є безглузда. Не має про що  розмовляти. Я дзвоню до священика B., який   "набешкетував" в Мексиці. Має 43 роки, є віце-директором одного з монастирських  будинків.
              - Я  за целібат - заявляє. - Але я хотів би, щоб був вільний вибір: хай ті, що хочуть вибирати неодружений стан, присягають целібат, а ті, які хочуть мати дружин і сім'ї - також могли бути  священниками. Останнім часом приїхав до мене колега з сусідньої парафії. З жінкою. Вона - пані доктор. Вільні відносини. Тільки секс, алкоголь, виїзди на відпочинок, розваги. Подружжя? По що? Чоловік плюс дружина дорівнює  проблеми. Така вільна американка зручніша.
               Тему своїх  пригод  з жінками обминає: - Спочатку і перш за все я є чоловіком, потім священиком. Я на свою тему чув багато пліток.  Моя невдача в тому що я подобаюся жінкам. Звідти ці плітки. З тією лише різницею, що є багато жінок, які попросту хочуть мати дітей з  священниками. Сам я мав такі пропозиції. А я не уявляю собі торкатися  жінки, якої я не кохаю.
               А що з дітьми? - Раз я був на говіннях в одній з парафії в  Бартошицях. На зустрічі з молоддю я поцікавився хлопця: Ким є твій тато? "Священиком" - відповіла дитина. У цій парафії було п'ятеро дітей священиків. Багаті єпархії мають аліментний фонд. Бідніші - якщо священик «залетів» але в костелі веде себе добре - висилають його на хорошу парафію і сам платить аліменти. Але офіційно ніхто  вам  того не скаже. Курія виходить з передумови, що як священик любить бабів(висловлювання оригінальне), то ще є  добре. Гірше як любить чоловіків.
                    Професор  Баняк  визнає, що з дослідженнями гомосексуалістів серед священиків є ще важче. Це більше табу ніж факт, що священик  займається сексом з господинею в будинку священника. Особливо  після того, як папа римський оголосив, щоби не допускати гомосексуалістів до семінарій. Говорить: -  Передбачається, що одна третина  священників то геї. З тим, що великий відсоток молодих семінаристів набирає гомосексуальних ознак лише в семінарії.
                   Дослідження професора  Баняка  дратують Церкву: - Єпископ  Пєронек  на мої раніші дослідження з 2001 року говорив: "Є до д...". І добавляв: " Для чого порушувати такі справи, то внутрішня справа костела." Вчора я одержав мейл від якоїсь віруючої католички: "Я бажаю вам і всій  вашій сім'ї, що б ви захворіли на рак. За  те що розбиваєте  католицький  костел в Польщі."
                  Коли професор  Баняк  зробив дослідження серед колишніх священиків на тему їх кризи віри і приводів  виходу з костела, багато осіб старалося  змаргіналізувати  їх значення. - Один з єпископів махнув рукою звисока: " Для чого професор займається " колишніми?" - розповідає.
              " Колишнім", тобто священиком, який вирішився  легально закласти сім'ю є  Юзеф  Стрежиньскі  з Лісової Підкови. Чи щасливий? - Як то в житті - сміється. Як кожен семінарист, перед прийняттям священицьких висвячувань, склав декларацію життя в целібаті.
               - Це довічне зобов'язання, що я буду   цього дотримуватися до останнього дихання - говорить з легкими насмішками. - А цього гарантувати не можна. Я не знав свого майбутнього, своїх можливостей і потреб. Коли я полюбив жінку, я не хотів бути дволичним. Я думав: чи я повинен   усе життя жаліти  про це,  що я відмовляюся від кохання? І  вішати людям  лапшу на вуха з амвона? Я поставив все на одну карту. Попросив єпископа про  звільнення  з целібату.
                    
Церква підмітає під килим
                  Принципом   костела є  те, щоб про певні речі, які трапляються, загалом не говорити. Так, немовби їх  взагалі не було. -  Скажу дипломатично: після появи моєї книжки "Покинуті сутани", мої  зверхники  не були задоволені - говорить священик Петро  Дзедзей.
                  Священик Юзеф втратив право на житло в садибі священика, одержувати фінансові винагороди, єпископ відмінив йому так звану канонічну місію. - Означає це, що в  костелі  працювати вже  не міг. Весь час я є священиком, але священицьких функцій виконувати мені не  дозволено.
              - На Заході є інакше. Там є мало священиків, отже беруть  також тих, які  знаходяться в  шлюбах. Мене американський єпископ тягнув на західне побережжя США. Може, коли б не я мав дітей, легше було б прийняти рішення про еміграцію - добавляє.
              Юзеф Стрежиньскі  вирішив допомагати священикам і їх сім'ям. Заклав інтернетівський портал: Об'єднання Одружених Священиків і Їх Сімей. Це єдине місце в мережі, де священики можуть знайти пораду, підтримку і допомогу в пошуку роботи після  цього, як  позбудуться  сутани.
             - Однак більш беруть його в облогу жінки, які живуть з  священниками, знаходяться  на роздоріжжі, бо весь час важко їм вирішитися на легальне подружжя. Їм також стараємося  порадити. Ієрархи церкви замовчують  тему та існування цього порталу. - Умивають руки - говорить колишній священик. - Життя священика з жінкою то наступна із справ,захованих під килим в надії, що  перемелеться, що затихне. А я говорю: не затихне.
                Тільки чи  костел  це почує? Варто навести результати досліджень, які професор  Баняк  зробив серед гімназистів. Одним із запитань було: чи ти хотів би лишитися священиком або монашкою? З 319 хлопців тільки шестеро  визнало, що мало такі думки в дошкільному закладі. На 600 дівчаток жодна навіть і не думала про монаше життя.

Переклад  - Марія Якубович           e-mail: This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it