Sponsor:

Partnerzy:

Волоський горіх по-польськи

Data: 1970-01-01 02:00

Автор – Анна Шульц
ДЖЕРЕЛО - HTTP://PRZEKROJ.PL/WYDARZENIA_KRAJ_ARTYKUL,3702,1.HTML
Завдяки щедрим дотаціям Євросоюзу Польща стає родовищем екологічних горіхових садів. З тією лише різницею, що польський волоський горіх то дорогоцінна містифікація.
Великі простори землі прикрив перший сніг. Є морозно і вітряно. Випадковий мандрівник міг би мати враження, що попав на край Європи, коли б не роз'яснювальна табличка, що ми опинилися в Каспрах  під Ольштином. Я стою біля цього саду , що тягнеться гектарами, який, - на диво! - на перший погляд не відрізняється від звичайної необробленої  землі. Так виглядає багато інших горіхових садів, які після вступу Польщі до Європейського Союзу виросли на півночі Польщі, головним чином на  Вармії, Мазурах а також Західному  Приморї,  де потужну горіхову плантацію заклав між іншим  Мацєй Тшецяк, нинішній віце-міністр охорони середовища.
Брюссель, виділяючи гроші на дотовані обробітки волоського горіха, мріяв, щоб ті дерева повернулися над теплі моря Європи. Держчиновники не взяли до уваги, що обробіток горіха в країнах, які лежать  над холодними морями, не заборонений.

 

То навіть не  бонсай


                   В розпорядженні що інформує  про  швидкий і безпечний бізнес є один справжній складник: земля.  Найкраще багато землі. Купленої  або орендованої.  Решта є  по-дитячому просто. Спочатку  оголошуємо всім і всюди, в тому числі Агентству Реструктуризації і Модернізації Землеробства, що ми вирішили закласти екологічний сад з волоським горіхом. Потім завдяки ввічливості радника в справах аграрного середовища (ми знайдемо його в центрі землеробського консалтингу) ми опрацьовуємо план діяльності власного аграрного середовища. Потім ми зявляємося до однієї з семи наявних в Польщі установ, сертифікуючих екологічне землеробство (це фірми, які мають  повноваження  міністра землеробства до випуску сертифікатів). - Оскільки ми не вживаємо і не маємо наміру вживати жодного гною,  то негайно  одержуємо усілякі дозволи, незалежно від того, які  маємо наміри - виясняє Кароль Н., рільник з  Західно-Приморського воєводства,  власник 200-гектарного саду  і бенефіцієнт горіхової програми.
                    Нарешті розміщуємо саджанці в землі. Можуть бути малі,  малесенькі (чим менші, тим дешевші), хоч рекомендації  теоретично говорять, що нове деревце повинно бути  висотою 80 сантиметрів, а на одному гектарі повинні засадити їх щонайменше 50 штук.  Але ніхто цього не перевіряє - махає рукою Кароль Н. - Навіть якщо, то і так нічого  з цього не виникає.
                   Не вірите, а все ж таки це  правда: „З огляду на існуючі юридичні положення агротехнічні ( наприклад забурянення, поганий стан саджанців)  занедбування не можуть вважатися як зумисно неправильні дії  та підлягати санкціям, оскільки норми, що зобов'язують, пов'язані із принципами  Звичайної Хорошої Землеробської Практики, в жодній  з вимог не стосуються  ведення екологічного землеробства” - виясняє письмово „Пшекрою” Павло  Войцєшак, прес-секретар AРiMЗ.
            -  Вперше  чую, що мої деревця мусять бути такі великі - запевняє мене  Іренеуш  Бжостек, який щороку за сад в  Легутах під Ольштином (який мабуть ніколи садом не буде, а в якому я знайшла навіть 10-сантиметрові саджанці) одержує в сумі кількасот тисяч злотих дотацій  Євросоюзу.


 Я тільки зробив бізнес


                 Програма  Євросоюзу,  що реалізовується в Польщі разом з Міністерством Землеробства і Розвитку Села, зветься Програмою Розвитку Сільських Територій (PROW)  і функціонує від 2004 року. - Повинен був принести селянам відчутні вигоди, а решті поляків забезпечити здорові продукти - говорить Ян  Ардановскі, колишній віце-міністр землеробства за часів ПіС, нині радник президента Речіпосполитої. - Програма однак генерує виключно втрати і збитки.  І скандалічні зловживання.
                 Саме  ця програма визначає  принципи  визнання дотації тим, які засновують екологічні горіхові сади в Польщі. - Тобто тим, які зрозуміли, як прибуткова може бути фікція - виясняє Дарій  Швед, голава  партії Зелених- 2004, партії, яка пробує боротися з „екологічними” плантаціями горіхів.
               „ Ми ввічливо просимо про виконання системних дій з метою створення законоположень, щоб виключити до мінімуму  надуживання в одержанні дотації -  читаємо у висланому в минулому році до Міністерства Землеробства журналі «Екологічний  рільник»   Мечислава Бабальського з Об'єднання «Ekoland». - Щораз більша частина грошей платників податків не потрапляє до селян, але до зухвалих обманщиків”.
- Я не  є обманщиком - запевняє мені  Іренеуш Бжостек, від якогось часу горіховий садівник. -   Я є людина, яка знає, де і коли залагодити собі дотацію у рамах легальних можливостей, пропонованих  державою. Я попросту зробив інтерес.
Тиск на деревця
                  Про саджанці селянин може піклуватися або ні. У нормах і ухвалах  немає   ні слова про те, де повинні садитися горіхи. - Тим часом район північної Польщі найхолодніший в нашій кліматичній зоні, а волоський горіх любить тепло. У додатку на півночі переважують кислі грунти, а горіх вимагає землі  з  реакцією  лужною - перераховує професор Іван  Копитовскі з Кафедри Садівництва Вармінсько-Мазурського Університету в Ольштині.
                 Це селянам не заважає, щоб протягом трьох років за гектар саду (а мабуть швидше  його невирослого замінника) одержувати 1800  злотих доплати (не рахуючи інших доплат, на приклад  територіальних), а протягом двох наступних років - 1540 злотих. Після п'яти років  зрівнюємо сад із землею, бо не має жодних директив щодо того, що повинно діятися  з нашим обробітком після закінчення програми.
                 Потім ми шукаємо способу на те, щоб одержати нову дотацію. Наприклад на обробіток екологічної горобини, глоду, черешень,  пташиної або сірої барбулі, за яку - згідно з ухвалою  міністра - також  одержимо гроші з Євросоюзу, хоч більшість садівників  не мають поняття, що це таке  барбуля.
                 Операційна Програма Сільських Територій  введена в Польщі після нашого входу до ЄС. Вже тоді будила емоції, особливо за часів правління ПіС, в тодішнього депутата польської Селянської Партії Марека Савіцкого, який два роки тому  виразився з  сеймової трибуни: - Як же я міг би підтримувати міністра землеробства в розширенні програми  з  волоського горіха? - гримів.
               Зараз Анджея  Леппера (тодішнього міністра землеробства) замінив той  самий Марек  Савіцкі, який  постановив  і далі  реалізувати  PROW(Операційна Програма Сільських Територій)  також в  2007-2013 роках (всупереч розпочатим від цього року). В кінці минулого року горіх можна було зі списку  дотованих рослин викреслити. - Не зроблено цього, бо багато садів належать до впливових людей, які вживають різні форми тиску по відношенню до політиків, - говорить високий держчиновник з Міністерства Середовища і просить про анонімність.
Я пробую перевірити чиновницьку змовницьку теорію.

 Таємне, хоч публічне


                  На жаль, Міністерство Землеробства в довгій доповіді про вигоди, що пливуть з програми аграрного середовища, не відповідає на жодне з моїх конкретних запитань. Наприклад: чому депутат  Савіцкі  не любив горіхових садів, а міністр  Савіцкі  не має  нічого проти їх існування? З прес-бюро міністерства я дізнаюся всього лише, що програма „своєчасно контрольована і нині триває процедура  обговорення   змін в «PROW 2007-2013», в тому числі в сфері програми аграрного середовища”. І що у рамках підготовлюваних змін обдумується  можливість зниження ставки платежу на один гектар а також обмеження дотованої поверхні екологічного саду до 50 гектарів.
                  Тим часом держчиновник з міністерства підказує мені, що бенефіцієнтом програми аграрного середовища і власником екологічного горіхового саду є між іншим  Мацєй Тшецяк, головний реставратор природи і помічник секретаря в Міністерстві Середовища. Що земля, на якій горіхи під Ольштином обробляє  варшавянин   Іренеуш  Бжостек, належить до фірми «Felbog», у владах  якої засідає, крім  Бжостка, також Королівський Богдан, колишній  барон польської партії комуністів у Бидгощі, учасник Круглого Столу з  правлячого  боку. Нині відомий бізнесмен.
                 А грунти в  Каспрах  під Ольштином в давньому господарству купила  родина  Романа С., також бізнесмена з Варшави, що спеціалізується між іншим в таких галузях, як: транспорт, нерухомість, пилососи і фінансові операції. А зараз С. засадив собі горіх.
 Ми також сохнемо
                 Чи С. одержав на нього екологічну дотацію? Я не знаю, бо на противагу безпосередніх доплат аграрні дотації--середовища є неявними. Ми не знайдемо списку екологічних рільників  на стороні AРiMЗ.(Агенція Реструктуризації та Модернізації Землеробства)
               - Зобов'язує нас закон про охорону собових даних - виясняє речник агентства Павло  Войцєшак.


               Для юриста Адама  Боднара з  Хельсінської Фундації  Прав Людини  докази  AРiMЗ  є смішні і кумедні.
              - Доступ до публічної інформації запевняє нам всім конституція - тлумачить юрист. - Тим більш що йдеться про дотації, які  держава витрачає  також з наших грошей. Ми маємо  беззаперечне  право знати, що з ними робиться.
Подібну думку має Дарій  Швед  із Партії Зелених - 2004.
             - Віддавна ми домагаємося виправлення закону  і введення повного доступу до інформації про бенефіцієнтів допомоги у рамках програм аграрних середовищ - говорить. Як вважає Швед  чесним екологічним  рільникам  відкриття даних безсумнівно  не зашкодить. А виручити  може. Бо спричинить, що можливо буде відібрано дотації псевдорільникам.
                Є за  що боротися. У 2006 році горіхові сади в Польщі займали 15 тисяч гектарів, що становило  70 відсотків всіх плодо-овочевих   обробітків [у програмі екологічного землеробства горіх рішуче витіснив  яблуню(!), хоч є ще яблуневі неекологічні сади]. У минулому році ми мали вже 32 тисячі гектарів горіхових обробітків, за яких відповідно до неофіційних даних Європейський Союз плюс польська держава заплатила власникам  «оріхівців»  близько 70  мільйонів злотих.
Це  більше, ніж  держава витрачає  на доплати до шкільних підручників для польських дітей, і більше, ніж Гданьськ видає щороку на культуру і охорону своєї спадщини.  Гора грошей, що викидається щороку в багно, -  роздратовано розмовляє  Тадей  Живуцкі, головний фахівець у справах екологічного землеробства у Вармінському--Мазурському Центрі Землеробського Консалтингу в Ольштині.
              Я  дізналася,  що за сади  в  Каспрах  під Ольштином Роман С. одержав кількасот тисяч злотих додаткової дотації. Я знаю, що поля бізнесмена замінилися в сади, бо на необгороджених ареалах, що йому належать, я знайшла прив'язані до висушених бур'янів  стрічки з  подертої поліетиленової торби  (з невизначеного  зблизька  гіпермаркету). - Я так не роблю, мої саджанці є солідної  величини,  ставлю біля них патики. Але я можу здогадуватися, що  стрічки є для того, щоб знайти голку в стозі сіна - сміється садівник  Іренеуш Бжостек, який не приховує, що за свої плантації горіха одержав високу екологічну дотацію. - Тобто: річ у тім, щоб власник саду знав, де серед  бур'янів і трави  посадив свої саджанці.


             Чи бізнесмен з Варшави Роман С. відшукає навесні свої горішки? Я маю великий  сумнів. Є їх так мало і такі невеликі, що маю враження, що сад в  Каспрах давно  пропав.
             - У нас також трапляється,  що сохнемо як ці горіхи, з тією лише різницею, що з бідності - крутить незадоволено головою  пан Христофор з  Каспрова, власник розваленої колишньої німецької клуні. А також маленького саду з овочами. Який незважаючи на морози і вітер весь час видніється.  І який знаходиться  по-сусідськи з великим горіховим садом, якого так насправді не має.
Переклад  - Марія Якубович           e-mail: This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it