Автор  –  Пауліна Ролєк( також в ролі студентки) 
Джерело – «POLSKA”,  10 жовтня   2008р.           www.polskatimes.pl
Коли їй не вистачає грошей на навчання в вузі та немає бажання здобути їх порядною працею, в ролі вільноконвертованої валюти приймається власне тіло.
Коли йому не вистачає відповідальності, вразливості та відваги на серйозний зв`язок з жінкою, іде легшою дорогою та дає оголошення в газету. Таким чином доходить до договору  за  дах над головою.

               Арек.

             На зустріч в столичній Галерії Мокотув приходить відразу. Невисокий, коротко стрижений, худорлявий, спортивної фігури. Джинси, спортивна куртка, бейсбольний кашкет. Міряє мене поглядом згори на долину. Говорить, що я приваблива і це його тішить. Милий, вихований, ввічливий, тримається на дистанції.
             В оголошенні написав:
«Мені минуло сорок, за виявлення мені трохи тепла та почуття віддам до розпорядження комфортну квартиру. Надіюся, що на цьому порталі є нормальні щирі дівчата, непрофесіоналки, які хочуть пережити незнану пристрасть та почуття, які хочуть стати кимось дуже важливим в моєму житті. Шукаю емоційно зрілої дівчини»
- Думаєш, що між нами може щось бути? – питає.
- А що повинно бути? Домовленість, то домовленість.
            Сумно зиркає. Говорить, що прагне почуття. Має дружину з якою  не спить,  та майже не розмовляє. Не дає йому згоди на розлучення з приводу сина. Народився калікою – не бачить, не може ходити, до того ж є аутистичною дитиною.
- Можемо порозумітися з ним тільки за допомогою пісеньок. Співає пісні Водецкого, Стінга, «Червоні гітари»...Не знаю, чи щось з цього розуміє. Разом слухаємо  також Баха.
           Арек є розмовний. Та щирий. Розповідає, що шість років жив з Українкою, Наташею. Півроку тому залишила його.
- Я її кохав – говорить. – Був знайомий з її батьками, ми часто до них їздили. Ти є дуже гарна. Відчуваю, що тебе також зможу покохати. І трохи мені погано, бо знаю, що колись ти також  мене залишиш.
          Нарешті переходить до конкретних справ: Секс  чотири рази на тиждень. Або ні. Два рази йому вистачить. Весь час підкреслює, що нічого не буде «на силу». Заваджає йому, що я палю. В його квартрі не курять, треба виходити на балкон. Після недовгого протесту змінює думку.     

            Напевне доведений до десперації, тому що іде на наступний компроміс – кіт. Боїться, що знищить його дорогі меблі. А я ставлю умову – або з котом, або зовсім. Він також витримає те, що я не вмію готувати, а також що не люблю прибирати.
- Боже! Сигарети, кіт, ще й безлад робить! Ну що ж, я буду тебе відвідувати, допоможу тобі прибирати.
Повна таємниця.
           До мене була блондинка. Приїхала до вузу з-під Плоцка. Арек нарікає, що надужила його довіри.
- Казала, що не курить, а на балконі я знаходив сигарети. Умовою проживання в мене є також те, що є повна заборона приводити хлопців – байдуже, чи це твій наречений, чи колега з вузу. А вона цього не дотримувалася. Крім того була надзвичайно капарна. Не безладна, але капарна. Була в квартирі чотири дні, виїхала тиждень тому, а в квартирі і досі смердить. А ще зламала ключ в замку. Не знаю, як це можна зробити, але вона зробила. Я був змушений змінити всі замки.
            Останнім часом домовлявся також з дівчиною з Бидгощі. Довго затягувала з приїздом. А коли зателефонував до неї, то сказала, що пожартувала і ще й висміяла його.
- Після кожного такого випадку я щоразу більше замикаюся в собі.
- А хіба не краще пошукати нормальну партнерку?
- Але як? Коли?-  безрадно розкладає руки.
           Я можу мати хлопця,  тому що кожен з нас і далі має власне життя, але не можу його приводити до дому Арека. Мій хлопець сам повинен заробляти на свою кімнату. Нікому не буде життя прикрашувати. Окрім мене, звичайно. Наступна справа – це повна таємниця. Можу говорити, що Арек є моїм знайомим, власником квартири, або моїм партнером. Останнє принесло би йому приємність. Але ні слова про те, що я тут є для помешкання. Арек хотів би зі мною їздити  на дискотеки, ходити в кіно, на прогулянки.
- Я вишлю тобі фотографії квартири, поки прийматимеш рішення. Можемо зустрітися ще цього тижня, щоби краще пізнати одне одного?
- Хочеш мене випробувати?
- Пізнати краще.
- Випробувати.
- Згода. Якщо ти вже є така безпосередня...Так, хочу тебе випробувати.
            Прощається зі мною зі словами: «Задзвони, будь ласка». Сам більше не зателефонував.

Я вже до тебе йду.

На годиннику 17.00, дзвонить телефон.
- Де ти є сонечко?
- В галереї під фонтаном. На мені фіолетовий светрик.
- А я маю червону куртку, вже до тебе йду.
В оголошенні Кшисєк написав, що має гарну кімнату для студентського навчання, решта помешкання ділиться з ним. Він – привабливий сорокалітній, інтелігентний, працює в галузі нових технологій. На зустріч приходить щонайменше п`ятдесятилітній, з великим животом, товстощокий, сивим волоссям та буйними вусами.
- Ти вже є моя кохана! – говорить замість «добрий день!» Ловить мене за руку і майже силою тягне на поверх вище, в пошуках місця, де зможемо порозмовляти. Вже на рухомих сходах намагається мене обнімати, а руку старається протягнути вниз по плечі. Обурюється, коли я його відпихаю.
- По-перше, я б хотів, щоби ти зробила обстеження на СНІД. Я заплачу. Не образись, я також це роблю після кожної дівчини.
Звертається до мене «котику», «кохана», «сонечко». Голосно і виразно, так щоби і офіціантка зрозуміла, що він має таку молоду дівчину. Замовляє налисники з ягодами.
- Може все-таки щось з`їсиш «кохана»? А може з`їмо разом, з одної тарілки? – гордо посміхається до офіціантки.
На обстеженнях на СНІД не закінчується. Допитує мене як в поліційному комісаріаті. Чи я була судима? На які хвороби хворіла? Де я навчаюся?Хоче мати рекомендації від мого шефа, де працюю. (добра опінія про мене – гарантія, що не краду). І найважливіше – наскільки багатим є мій сексуальний досвід. Кажу йому, що невеликий. Цікаво, яка буде його реакція.
- То зле – підводить підсумок. Я буду мусів тебе всього навчити. А чи ти була коли-небудь з чоловіком в моєму віці?
- Ні.
- То також зле. Але якось собі порадимо.
Тепер черга на конкретні дані. Будемо жити разом, буду мати власну кімнату, але спати я повинна завжди з ним. Це все разом буде для мене дуже вигідне, тому що він часто виїжджає у відрядження, навіть на три, чотири місяці. Останнім часом був в Кореї, Амстердамі. Я повинна цим тішитися, все-таки людина бізнесу.
Я можу мати хлопця. Коли він буде у відрядженні, то я можу в його квартирі перебувати з ким хочу, і можу робити що хочу. Щоби тільки жодних гучних святкувань, сусіди не повинні скаржитися.

 Бути як матрас.

Ми сидимо на дивані в Галереї Мокотув. Він присувається, я відсуваюся. Стає нахабний.
- Не дозволяй собі, я ще не прийняла рішення.
- О холера! Бачу, що я з тобою повинен буду підписати договір. А якщо серйозно – то чому так довго розмірковуєш?! Маєш бути як матрас. А якщо йдеться про матраси, то він в мене дуже вигідний, я заплатив за нього 2,5 злотих(приблизно 5 тисяч гривень)
Бачить, що я вже ним гидую, і то якраз йому найбільше подобається. Підреслює, що любить бути свідомий того, що дівчина є з ним з примусу. Я повинна ковтати антиконцепційні таблетки, тому що він не любить презервативів. А відмовити йому маю право лише тоді, коли маю місячний термін. Але я можу бути спокійна, він є лагідний, не любить перверсій. Коли запитую, як часто я повинна з ним займатися сексом, уникає прямої  відповіді. – напевне не щоденно і також не занадто довго, бо роки вже не ті, вже не такий молодий. Але на початок – то може зо два рази.
Довідавшись, що я маю вже кілька пропозицій квартир за сексуальні послуги, м`якне і гасить тон. Виявляється, що має кілька квартир у Варшаві, які дає до винайму, тож якщо я бажаю окремо проживати, то він когось викине. Тоді приїжджав би до мене часом, але хотів би мати мене ближче. Я не мушу з ним нікуди виходити, хіба що дуже захочу. Якщо я буду проживати разом з ним, то не буду змушена до готування їжі. Втім, якщо б зробила раз на якийсь час вечерю, то було б йому приємно.
- Скільки років маєш «кохана»?
- 21.
- То саме стільки, скільки моєму синові. Файний з нього хлопець, і ти також файна. Гарно би вам було разом. Мушу вас познайомити та поженити.

Прагнення кицьки.

Закінчуємо. По дорозі до виходу Кшиштоф намагається затримати мене за руку.
- Полегшу тобі роботу, щоби ти звикала. Даю тобі дві години на прийняття рішення. Пізніше нема чого телефонувати.
Я не зателефонувала. Наступного дня в електронній скриньці знайшла лист від нього: «Напиши, будь ласка. Ти дуже мені сподобалася (особливо, як тримаєш кінці тасьми від свого плаща – кожен в іншій руці). Шкода, що я не молодший на років двадцять, я б закохався в тобі, але і так мені до цього близько. Найліпшого,  щоб ти не вирішила.»
 Були ще пізніше Марек, Мацєк, Збишек, Томсон Бунтівник, Отто та  брокер. Збишек, як єдиний зі всіх подав до кореспондування номер Гаду-Гаду. Написав, що вдома має пса, кота, тішиться, що буде мати ще й 21-річну «кицьку». На моє питання, чого він очікує, відписав: «Ну хіба не знаєш чого хочуть чоловіки?»