Sponsor:

Partnerzy:

Спортивна гордісь волоцюги

Data: 1970-01-01 02:00

Автор  –  Магдалена Рігамонті 
Джерело – «POLSKA”,  10 жовтня   2008р.           www.polskatimes.pl


                  «Спортивний майданчик для бездомних» появився вже на екранах кінотеатрів. Це чудово зіграна історія зі щасливим кінцем.
 -Я всьому навчилася в Агнєшки Голланд – визнає Кася Адамік, 35-річна режисерка. А учениця з неї старанна, тому що «Спортивний майданчик для бездомних», повнометражний сюжетний фільм доморослої режисерки (навчалася в Брюсселі), це насолода для кіноманів та прихильників таланту красунчика Марціна Дороціньского. Цей фільм про групу дегенератів без даху над головою, які завдяки копанню м’яча змінюють своє життя на трохи краще. – Агнєшка прочитала в газеті, що польські бездомні отримали срібну медаль на чемпіонаті світу з  футболу для бездомних, та заразила мене ідеєю що потрібно про цих хлопців зробити фільм – згадує Адамік.

 

 


           Детально перевірила підземелля Варшави. Спотерігала за волоцюгами в тунелях Центрального Вокзалу Варшави.  Разом зі сценографом пішла також до «Хадесу», сховища для бездомних, що віднедавна діє в одному з підземних переходів Вокзалу в Варшаві. – Не хотіли нас туди впустити. Вдалося нам лише заглянути, але вважаю, що у фільмі  було правдиво зображено це страшне місце – запевнює. Завдяки ній кілька бездомних трохи заробили. Вони є в кадрах фільму, отже потрібно було їм заплатити. Грають також люди з «Монару». На плані фільму були здисциплінованими та чудово домовлялися з акторами – розповідає режисерка. – Мої актори вирішили також натуральним способом створити свої костюми для фільму, не дозволили прати свій одяг.
          Ми дізналися також, що акторська братія (Яцек Понєдзялек, Мацєй Новак, Марцін Дороціньскі, Ерик Любос, - найкращий актор другорядної ролі на цьогорічному фестивалі в Гдині) влаштовували собі на зйомках пиятики. Принаймі не для того, щоби відреагувати  на зусилля прикладені до роботи. Осявала їх інша ціль – наступного дня хотіли бути на плані зйомок більш вірогідними, тобто світити підпухлими посинілими обличчями, мутними очима.
          - При допомозі гриму таких ефектів не осягнемо ніколи – запевнює Дороціньскі.
35- річний актор в фільмі грає Яцека Мроза, колишнього футболіста репрезентації Польщі, кар’єра якого була зруйнована.
          Зараз він є повним життєвим невдахою. Виходить з дому, напивається і отримує те, на що заслужив, - не погодився з корупцією в футбольному клубі, де є тренером, а тому сильні колеги голови клубу провчають його. – Прокидається недалеко від Центрального Вокзалу і вистачає мить, щоби став одним з його мешканців. Монтуючи цей фільм я усвідомила, що від затишного сімейного гніздечка до життя в тунелі є лише один крок – розповідає Адамік.
         Режисерка однак швидко  попереджує, що не мала наміру робити песимістичний фільм. – Деякі мені навіть дорікають, що фільм є надто голівудський, напевне сподівалися розбитої камери, пригновленості та депресії. А мені йшлося про позитивну розповідь. Я показала, що люди які потраплять в найгірше лайно, можуть все ж вчинити щось надзвичайно гарне.  В тих своїх смердючих лахах починають копати м’яч, тренують, і на противагу нашій звичайній репрезентації, - виграють. І роблять це в справді імпонуючому стилі.
         -Зараз я вже стала експертом у футболі та щодо Національного Стадіону. Хлопці та хореограф навчили мене, яку саме позицію займає нападаючий та інші гравці. Раніше я була зовсім зелена. Знаюся лише на мистецтві східньої боротьби, тому що колись тренувала – зі сміхом розповідає авторка фільму. В «Спортивному майданчику для бездомних» руїни «Стадіону Десятиліття», які з великими зусиллями саме перетворюються в сучасний спортивний об’єкт, заграли одну з головний ролей. – Не зважаючи на те, що більшість свого життя я провела за кордоном Польщі, то все ж я патріотка, і хотіла б  щоб з  тим ЄВРО 2012 в нас все вийшло, щоби наші виграли.
          Коли запитую про її вчительку (і маму) Агнєшку Голланд, Адамік говорить: - Задоволена мною. Недавно я почула, що це вона за мене зробила цей фільм. То всіх можу запевнити, що не було моєї мами навіть тоді в Польщі. А я вже є дорослою дівчинкою та сама вмію робити фільми.
Переклад – М.Якубович                                       e-mail: This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it