Урок стилю пані Данки
Data: 1970-01-01 02:00
Автор – Ігор Залєвскі
Джерело – «POLSKA”, 2 жовтня 2008р. www.polskatimes.pl
Так вже сталося, що вручення Нобелівської премії Миру Леху Валенсі більше мені асоціюється з двома жінками ніж з самим вожаком «Солідарності». Ті жінки – це, звичайно Данута Валенса, а друга, що вже менш очевидно – моя вчителька російської з ліцею.
Почнімо з тієї другої. Приблизно в 1985 році на уроці російської ми «разговаривали» про Нобелівську премію. Звідки вона взялася, які саме радянські письменники та вчені її отримували, які інші важливі нагороди на світі вручають(звичайно ж Ленінська премія). Нарешті наша пані, грізна войовнича пила, глипнула на нашу парту і наказала, на щастя, моєму сусідові: - А скажи-но, Костшинскі, яких ти знаєш польських лауреатів Нобелівської Премії.
Костшинскі встав та почав перераховувати. Почав з Сєнкєвіча, потім перелетів малочисельну групку наступних і нарешті закінчив Валенсою.
- Валенса? – приснула пані з російської: «Але ж він не отримав Нобелівської премії!»
Нас заткало, але ми взялися героїчно полемізувати.
- Отримав, пані професор – вперся Костшинскі і знервовано розглядався, чекаючи десанту Загону Особливого Призначення(ЗОМО) під керівництвом Єжи Дзєвульского. Але система мала на той час притуплені вже зуби, отже, пані російська була змушена сама собі порадити в тій ситуації. – Але ж якби отримав, то написали б про це в газетах – закінчила дискусію пані професор.
Часом міркую, чи та жінка ще навчає дітей, але боюся це перевірити. Краще про таке не думати. Як про смерть.
Але перейдімо до Данки Валенси(Данута – страшно звучить, це ім’я для черепахи, а не для нічого собі жіночки). Данка, як знаємо, отримувала від імені свого чоловіка Нобелівську Премію. І кожен, хто бачив її під час цієї урочистості, був змушений ствердити, що Валенса то справжній самець альфа, якщо не дивлячись на його гротескові вуса за нього вийшла заміж така істота. А друге – не можна було не мати надзвичайного враження від спокійного холодного достоїнства, яке виходило від тієї простої жінки. Без сумніву – то була жінка з класом.
І досі має клас. Не кажучи вже про зовнішній вигляд, хоча мама цілого стада Валенсів мала б право виглядати і гірше. Від знайомих з прерізних телепрограм та телебачень знаю, що різні програми, проекти, школи і пердоли роками мріють про Данку. Колишня перша дама отримує кільканадцять запрошень щотижня, але всі викидає до смітника, незмінно перебуваючи в гордій самотності. В ситуації, коли інша пані президенша щотижня шкіриться до камери в другорядних телебаченнях, то це є справжнім уроком стилю.
Признаюся, що Данка – це моя улюблена постать з цілої родини Валенсів. Її підтримка для чоловіка є безцінна, а в той же час не має вона тих всіх прикрих рис характеру, якими переповнений Лех Валенса. І не вигадує дурниць. Ну, може щось там і висловлює, але не робить цього в телебаченні. Яке ж то рідкісне!..
Переклад – М.Якубович e-mail:
This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it