Sponsor:

Partnerzy:

Хто нас охоронятиме від охоронців?

Data: 1970-01-01 02:00

Автор –  Ева Кошовска, Ігор Рицяк 
Джерело – «Przekroj»  № 39   25 вересня   2008 року   www.przekroj.pl
 Армія польських охоронців нараховує вже 250 тисяч членів. Стільки само мають поліція та армія разом взяті. Тільки в охороні роботу може знайти кожен. Навіть бандит.
 Початок  вересня цього року. Теплий місячний вечір. Працівники варшавської будівельної фірми під’їжджають під ворота складу в вармінському Ольштинку. Хочуть приготувати свій інвентар до завантеження на транспорт, домовлялися про це. Коли виходять з автомобіля чують постріли. Куля проходить мимо  одного з робітників дослівно на сантиметр. На віддалі видніється силует чоловіка з пістолетом в руці. Злодій? Бандит? Яка різниця. Треба ховатися в рові. І так добре, що нікого не поранено. Хтось викликає поліцію.

 


 На вигляд поліцейського авто нападаючий не чинить опору. Відкладає зброю, лягає на землю. Тхне від нього алкоголем. Щойно в відділі поліції виявиться, що цей 62-річний чоловік має більш ніж два проміле алкоголю в крові та є працівником охорони, якому щось там помилилося по-п’яному. І найголовніше – він взагалі не повинен мати при собі зброї. Хто йому її видав? Прокуратура вияснить.  Невдалого вбивцю чекає багаторічне ув’язнення.
 В Польщі маємо більш ніж 250-тисячну армію охоронців. Окрім жменьки професіоналів це тільки випадкова збиранина. Агентами охорони стають особи, що не мають досвіду та освіти. В основному приймають на роботу інвалідів та пенсіонерів, які самі потребують піклування. Бувають і криміналісти. Переважно це люди, що не мають шансів знайти іншу роботу. Агенції охорони платять їм жалюгідні ставки, потім ще й використовують. Це видно з досліджень недавно проведених НСПС(Незалежний Союз Профспілок) «Солідарність». Спілка проводила анкетування серед 1150 працівників. З досліджень виникає, що 40 процентів охоронців отримують від 5 до 6 злотих за  годину. Навіть 93 проценти  опитуваних працюють значно більше загальноприйнятих норм часу праці, тобто 168 годин роботи на місяць. Третина охоронців проводить на роботі більше ніж 300 годин на місяць, тобто 16 годин на добу. Дані дослідження підтвердила Державна Інспекція Праці проведена цього року. Контролери потрапили на крайні випадки, коли охоронці протягом одного року мали близько тисячі надпрацьованих годин, за які не отримали грошей.
 Минулого тижня (15-21 вересня 2008 року) доведені до крайнощів охоронці, влаштували навіть демонстрацію під Сеймом під назвою «Повернення тата», вимагаючи підвищення зарплат та обмеження  часу роботи. Хотіли б також, щоби мінімальні ставки їх зарплат були прийняті законом.
- Це ринок диктує такі умови – говорить Зенон Пархімовіч, голова Польської Палати Охорони Людей та Майна.
 А цей ринок є незвичайний в масштабі Європи, тому що Поляки мають манію охорони.  
Дамські боксери.
 Важко в це повірити, але агенції охорони охороняють в тій хвилині 50 тисяч об’єктів, які належать  державі або органам самоврядування, від міністерств до дачних ділянок.  Від розкішних будинків з апартаментами, до невеличких місцевих магазинів, від великих торгових центрів по лікарні, навчальні заклади, приватні будинки. Охоронці є на військових об’єктах. Девелопер не зможе продати квартир в новому будинку, якщо там не буде цілодобової охорони та моніторування. Вибираючи школу для дітей, батьки питають, чи в даному закладі є охоронець.
 З іншого боку поліція щоразу частіше реєструє  випадки злочинів скоєних працівниками охорони. В березні цього року охоронці побили дівчину, яка разом з подругами розважалася на дискотеці «Хевен» в Лодзі. Вже збиралася до дому, коли побачила охоронця, який дубсив по голові молодого хлопця. Звернула йому увагу і почула на свою адресу найгірші лайки. Трохи відійшла і знову побачила охоронця, що знущався над іншими підлітками. І це вже була остання сцена, яку бачила цієї ночі. Прокинулася з переломами в лікарні.
 Такі приклади множаться: в червні двоє працівників охорони побили в одному з вроцлавських магазинів бездомного 60-річного чоловіка, зловили його на крадіжці сигарет, а в липні в Гданську затримано 32-річного чоловіка, який з охороняючого ним конвою, вкрав 400 тисяч злотих.
 Рік тому розігралася справжня трагедія в Ельблонгу.  Чоловік, який виходив з кегельні був побитий охоронцем до непритомного стану. 24-річний чоловік два тижні лежав в лікарні, після чого помер. Охоронець сам з’явився в поліцію. Виявилося, що після роботи тренував бокс.
 І це не була перша смерть з рук охоронця, і не одна ще така драматична ситуація станеться в майбутньому.
 Як може статися, що особи зовсім безвідповідальні, навіть небезпечні стають охоронцями? Адже Польща, як одна з небагатьох держав Європи має інструкції , які регулюють роботу охоронців. Це Закон про охорону осіб та майна. Статті цього закону видаються конкретними та вказують, хто може стати охоронцем, що входить до його обов’язків, яка саме фірма може старатися про концесію. Теоретичні положення гарантують найвищу якість послуг. Практично виглядає зовсім по-іншому. Державний контроль над ринком охоронних послуг є фікцією.
 Згаданий вище Закон впроваджує поділ охорони на кваліфіковану та некваліфіковану. Кваліфіковані охоронці повинні мати ліцензію, яку видають Воєводські відділи поліції. Щоби її отримати потрібно пройти 240-годинне навчання, яке охоплює як теоретичні заняття з психології та права,  так і практичні: техніки боротьби, вміння користуватися гумовою палицею або паралізатором.
 І все чудово. Тільки, як повідомляють нам в Головному Відділі Поліції, ліцензію мають 165 тисяч осіб. Решта, 85 тисяч осіб, це люди взяті безпосередньо з вулиці. А згідно Закону, працівники без Ліцензії не зобов’язані навіть пред’являти довідку про несудимість. – Так само і працедавця не має права звернутися до Державного Реєстру Судимості, щоби перевірити потенційного працівника – розповідає нам Зенон Пархімовіч. Це забороняє чинити Закон про Охорону особових даних.
 Теоретично, працівник охорони без відповідного навчального курсу може бути направлений лише до сторожування місцевих об’єктів. – Там,  де можливі контакти з людьми, наприклад, в школах, охоронцем повинна бути особа з ліцензією – пояснює Парахімовіч. Але проблема полягає в цьому, що контролюють охоронців дуже рідко.
 На щастя є шанс, щоби вільна американка в охороні буде хоча би частково скорочена – в Міністерстві Внутрішніх Справ та Адміністрації (МВСіА) тривають роботи над проектом закону, який передбачає заборонити влаштовувати на роботу в охороні тих, що відсиділи  за злочини проти життя та здроров’я. Як інформує прес-секретар МВСіА Віолетта Папроцка, в цій  хвилині  тривають консультації  в середовищі даної галузі. Одночасно повинні бути змінені виконавчі розпорядження, особливо ті, що стосуються документації, яку повинні вести агенції охорони. Коли саме внесення поправок ввійде в життя? Це нікому не відомо.
 Зараз в цілому по  країні діє 4,5 тисячі фірм, які ведуть діяльність в сфері охорони. На ринку знаходяться кілька великих гравців та маса малих фірм, часто це фірми в гаражах, яких ніхто не перевіряє. Звичайно МВСіА мають право це робити, як і управління праці, поліція, але практично жодна з цих установ не в змозі видати об’єктивну оцінку, чи дана фірма варта довіри, чи ні.
 Значною  частиною  агенцій охорони володіють колишні працівники безпеки. Причина прозаїчна. В законі про охорону є запис, що колишні працівники СБ, подібно як і офіцери Управління Безпеки Держави, Агенції Внутрішньої Безпеки чи поліціянти отримують ліцензії охоронців без навчального курсу та екзамену. Через це на початку 90-х років есбеки, які отримали негативну верифікацію, найшвидше знайшли собі роботу в охороні. І прикладів тут є багато.
 Всіма шанований бізнесмен, який в часи ПРЛ( Польська народна республіка) був начальником ІV СБ в Катовіце, що займалося стеженням за священниками та вербуванням агентів серед духовенства, провадить фірму охорони «Антрацит». Його колега з цього самого відділу керує агенцією «Асекурація», ще двоє наступних працюють в фірмі «Сурма». Однією з найбільших фірм охорони в державі є варшавська «Консалнет». Так як і шеф фірми Вєслав Беднаж, так і його заступник Томаш Банашкєвіч – це колишні офіцери розвідки ПРЛ в Сполучених Штатах.
 До певного роду парадоксу дійшло під час виставки ІПН(Інститут Народної Пам’яті) «Обличчя Торуньскої безпеки», яка відбувалася на площі перед ратушем. Цей захід охороняла фірма  «Авто-трезор», власник якої був особливо активним есбеком в ПРЛ, членом операційно-слідчої групи, яка переслідувала політичне підземелля. Запрошені на відкриття виставки опозиціонери не приховували обурення.
 Дуже дешева охорона
 На думку Дороти Годлєвскої, голови Польської Спілки Працедавців «Охорона», це саме власники агенцій несуть відповідальність за жалюгідність цілої галузі. Для них важливий тільки прибуток, а не якість надаваних послуг. – Це видно навіть з тендерів на охорону, що організовують громадські установи, де єдиним критерієм є ціна. А великі агенції подають особливо низькі цінові пропозиції. Внаслідок цього потім приймають осіб, які вже до нічого не надаються – говорить Годлєвска.
 В тендері, що недавно оголосив районний Суд в Прушкові вибрано фірму, яка запропонувала 9,48 злотих за годину праці охоронця з ліцензією. І так забагато, тому що Сілезька Воєводська Адміністрація вибрала виконавця за 5,95 злотих за годину, а Податкова Палата в Кракові платить 6,05 злотих за годину. Від цих сум  фірми повинні ще сплатити податки та обов’язкові страхівки(ЗУС) на працівників, а також покрити кошти відпусток, лікарняних, навчань, форменного одягу, оснащення, послуг адміністрації. На зарплати охоронцям залишається те що кіт наплакав.
 І тому важко дивуватися, що охоронці, з якими ми розмовляли, це особи дуже міцно розчаровані. – Я тренував карате, маю дозвіл на зброю. А заробляю як якийсь пенсіонер, який собі доробляє до пенсії – говорить охоронець, що працює зараз в одному з варшавських торгових пасажів. Має 30 років, закінчив механічний технікум, заробляє 1,1 тисячі злотих чистими. – За такі гроші нікому нічого не хочеться. Мотаю з тої охорони і не повернуся, поки не впорядкують того безладдя – додає.
 Другий наш співрозмовник був керівником невеличкої агенції охорони. – Люди заробляли так мало, що ненавиділи мене. Деякі мали сім’ї на утриманні, а заробляли 6 злотих на руки. Я нічого не міг зробити. Якщо би я вирішив їм дати навіть невелике підвищення зарплати, то вилетів би з тріском. Нарешті я сам вже мав цього досить, залишив це до чорта – розповідає.
Армія росте, але для чого?
 З тієї мішанини нікчемності та дешевизни народжуються патології. Ринок охорони потрібно якось цивілізувати. Поки що ніхто не має ідеї, як саме це зробити, тому що закон, який готується в міністерстві торкнеться лише маленької частини діяльності фірм охорони. 
 А може ніхто не хоче нічого змінювати на цьому ринку? Охоронець, навіть якщо це зболений інвалід з трьома судимостями дозволяє нам почувати себе  безпечно, і за це ми готові платити. Незважаючи на поліційні статистики, які ясно показують, що рівень злочинності зменшується, то армія охоронців – яка в порівнянні з поліцією нічого спільного з цим не має – постійно розростається.
 Боїмося злочинців, які нападатимуть, поб’ють чи знищать. Вільна воля, вільний ринок – але де тут здоровий глузд?
Переклад – М.Якубович                                       e-mail: This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it