Sponsor:

Partnerzy:

У всьому винні фізики?!

Data: 1970-01-01 02:00

Автор – Пйотр Цєсліньскі
Джерело -  «Gazeta Wyborcza»   1 жовтня  2008 р.      www.wyborcza.pl
 Уоррен Баффет, 78-річний гуру світової біржі, ще п’ять років тому застерігав, що ризиковані фінансові інструменти під назвою деривати, якими торгує світовий ринок, є «фінансовою зброєю масового знищення». 
 Не дуже помилився, тому що це саме деривати є причиною сьогоднішньої кризи. Для простого смертного вони є як чорна магія, немає чому дивуватися, адже ті найбільш витончені з них  придумали.....   фізики.

 

 
 Банки почали сягати по них в 90-х роках. – Половиною з 4,5 блн доларів, які розміщені в дериватах по всьому світу управляють колишні фізики – розповідає мені професор Владімір Маханков, який працював в Лос Аламос Лабораторії над моделями фінансових ринків. А розповідав про це в 1995 році на конференції в Закопане, яка зібрала екпертів теорії хаосу. Через чотири роки настав справжній наплив: редактор журналу «Physics World» галасував, що лондонські Сіті щорічно притягують кількасот нових випускників фізичних факультетів, які заради кількаразово вищих зарплат відмовляються від наукової кар’єри. Найбільш бажаними були тоді були спеціалісти з теорії ймовірності та часткових диференційованих рівнянь,  а зараз також квантові фізики. А ринок дериватів сьогодні коштує в понад сто разів більше, ніж в половині 90-х років.
 На чому це полягає? Коли купляємо традиційні акції чи контракти на сировину, то за ними знаходиться якесь реальне майно. В той же час деривати можуть цілком бути відірваними від землі, тобто не мають жодного забезпечення. Їх можна порівняти до букмекерських закладів, де роблять ставки на коней. Виграш – тобто прибуток з деривати – залежить від того, як покаже себе кінь, на якого  ми поставили, але реальний кінь не є власністю жодного гравця.
 Звичайно, торгівля дериватами не була первинно задумана як азартна гра. Навпаки, повинна була забезпечувати від неудач найбільш справжні операції на фінансових ринках. Наприклад, ми купили справжнього коня на біги, але щоби у випадку його контузії не залишитися з пустою кишенею, робимо ставку на всяк випадок,  у букмекера, на котрогось з конкурентів. А те, яку ставку потрібно зробити, тобто які деривати та по скільки купити, щоби забезпечитися від непередбачених подій вираховував алгоритм, який створювали фізики. Чому саме вони? Рівняння, що описують поведінку курсів на біржі, є дуже схожі до тих, що зустрічаються в гідродинаміці, ядерній фізиці та астрофізиці.
 Проблема полягає в тому, що ці алгоритми вже сталися такими заплутаними, що незрозумілі навіть для тих, хто їх застосовує практично – для управляючих активами банків та інвестиційних фондів. Крім того навіть відмінного знання теорії не завжди вистачає  в практиці. Реальні ринки не піддаються навіть найбільш витонченному математичному аналізу.
 В 1997 рокі Нобелівську Премію з економії отримали Мирон Схолес та Роберт Мертон за розробку математичної теорії, яка допомагала вирахувати ціну опції (це один з дериватів). Але коли вони захотіли свої знання перекувати на гроші, - управляючи холдинговим фондом ЛТСМ – чекала їх ганебна поразка. В 1998 році ЛТСМ втратив близько 5 млн доларів і через два роки після цього його закрито.
 Сьогодні ж виявляється, що це був лише невеличкий тест до набагато більше нищівної «зброї масового знищення», яку приготували  для фінансових ринків фізики.
Переклад – М.Якубович                                       e-mail: This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it