Fundacja Przegląd Prasy Po ukraińsku Люди зі Сходу варті Заходу

Люди зі Сходу варті Заходу

Data: 1970-01-01 02:00

Джерело - „Przekrój”. №7, лютий. 2008 рік
Автор – Катажина Ярошиньска
Безрезультатно шукаєш няню для дитини? Чи може купив квартиру і не можеш знайти доброї і в міру дешевої бригади, яка могла би зайнятися завершальними роботами, а може годинами чекаєш в приймальні лікарні, тому що цього дня працює тільки один лікар? Якщо так, то означає, що на власній шкірі відчуваєш результати масової еміграції. Мільйон осіб,до Польщі які вибрали життя за кордоном повинні були залишити після себе пустку. І залишили.

В багатьох сферах нашого життя проблеми могли б вирішити запроваджені наші східні сусіди: Українці, Білоруси, Росіяни. Вони аж горять до роботи в Польщі. Навіть більше, серед зацікавлених не лише працівники фізичної праці, але також спеціалісти високого класу, в основному лікарі та інформатики. На жаль, польський уряд «з великим успіхом» ускладнює їм легальне працевлаштування.
Залишитися на довго.
В Польщі процедура отримання дозволу на роботу громадянами з поза меж Європейського Союзу є надзвичайно складна і довга. Останнім часом уряд навіть замітив, що з такою політикою нічого не виграємо, і згодився, щоби громадяни наших найближчих сусідів мали змогу працювати в Польщі легально без дозволу на роботу протягом шести місяців одночасно ( раніше було так, що могли працювати протягом трьох місяців, і лише після трьохмісячної перерви знову могли працювати чергові три місяці).
Після введених 1 лютого змінах бажаючих до роботи має бути більше. Українець чи Білорус проведені півроку в Польщі може присначити не тільки на зароблення грошей, але також на пошуки роботи на довший період, на залагоджування формальностей – пояснює Марцін Кулініч з департаменту міграції в Міністерстві Праці і Соціальної Політики. – Після впроваджених змін працедавця повинен тільки зареєструвати в повітовому Упрвлінні Праці освідчення, що має намір прийняти до роботи іноземця.- Процедура триває хвилину. Потім оригінал документу висилає майбутньому працівнику, щоби він звернувся з тим документом для отримання візи.
На жаль, польський уряд, вводячи нові інструкції і далі не вирішує проблем з дозволами на довший період ( видаються на рік, або на два). Для працівників зі Сходу є настільки кращі. Зо вільш раціонально дозволяють запланувати власне сімейне життя. А дакож подальшу стежку професійної карєри. В справі довготермінових дозволів на працю урядові на сьогодні вдалося тільки зменшити оплату. Якщо в минулому році імігрант повинен був заплатити еквівалент найнижчої державної зарплати, тобто майже тисячу злотих ( 1700 гривень) , то від жовтня 2007 року ця оплата становить сто злотих, тобто зменшилася в десять разів. Однак і далі залагоджування формальностей триває кілшька місяців і є дорогою повною мук.
Пояс зміг би єднати.
Діючий закон, що стосується працевлаштування іноземців конструювали тоді, коли ще ніхто не задумувався про хвилю еміграції Поляків до Англії, а людей зі Сходу трактовано як приблуд, яких треба позбутися – говорить один з чиновників Міністерства Праці. Іншою справою, яку треба вирішити, це проблема прикордонного руху. Від грудня минулого року, коли Польща ввійшла до Шенгенської зони значно подорожчали візи до нашої країни, а і отримати їх стало набагато важче. Наш східний кордон є кордоном всього Європейського Союзу. Сьогодні Українці повинні заплатити за візу 35 Євро, а Білоруси і Росіяни по 60 Євро .
Цей клопіт можна би було хоча би трохи зменшити підписанням Договору про малий прикордонний рух між польщею та іншими державами. Завдяки цьому мешканці прикордонних місцевостей мали б можливість приїжджати до нас при допомозі спрощених принципів – по предявленню спеціальної карти, яка би замінювала візу- перебували б в прикордонній зоні на території Польщі. Вже кілька місяців ведуться переговори з Україною в цій справі, тільки якось кінця тих переговорів не видно. Споримо про ширину прикордонного пояса. Інструкції Союзу говорять про 30 кілометрів, але Українці вимагають відрізка шириною 50 кілометрів.
Підписання цього договору могло б відкрити ринок праці, як виглядає з оцінок, для близько 700 тисяч Українців.
• В Польщі як виникає з підрахунків, знаходиться:
- 1,5 мільйони Українців,
- 500 тисяч Білорусів;
- 100 тисяч Росіян.

Ті Українці, що вже знаходяться в Польщі мають дуже добру опінію від працедавців. – Ми прийняли лікаря з України, який робить спеціалізацію з анестезіології. Це чудовий спеціаліст. Не поступається рівнем освіти і активністю в роботі нашим, Полякам – оцінює Войцєх Гжеляк, директор Воєводської централізованої лікарні в Каліші. – Його дружина фармацевтка, працює в аптеці на території нашої лікарні, також дуже добре себе виправдовує. Директор Гжеляк, заявляє, що коли до нього звернуться інші працівники зі Сходу, з великим задоволенням їх прийме. Найбільш терміново потребує анестезіологів, нейрохірургів, неврологів. Зарплата така ж як і у польських лікарів.
Працівники зі Сходу хочуть приїжджати до Польщі передовсім щоби підлатати свій домашній бюджет. На Україні середня державна зарплата виносить ледве 800 гривень, а в польській валюті це становить 400 злотих. В Польщі можуть розраховувати навіть кілька разів більше. – До Польщі я приїхала саме по гроші, на роботу, розповідає Ірина Гарасим, для знайомих - просто Іра. Спершу працювала по-сірому дитячою нянею, прибиральницею. Сьогодні продає свої картини, навчається на факультеті внутрішньої архітектури в Академії Образотворчого Мистецтва. Спочатку було дуже важко себе прогодувати з цього, а тому трохи допомагали батьки. Але розраховує на роботу декораторки інтерєрів вже невдовзі. Часами ще допрацьовує фізичною роботою. На Україну не хоче повертатися.
Працівників зі Сходу приваблюють до Польщі більші можливості розвитку. Олег Кашівський – український інформатик, працює в видавництві «Edipresse» у Варшаві. Приїхав зі Львова, тому що знав – Варшава дасть йому кращу перспективу працевлаштування. – Нам подобається, і не тільки нам. З року в рік прибуває сюди все більше Українців. Видно це хоча б з численності парафіян, що приходять до Греко-Католицької церкви на вулиці Медовій. Під час недільної Служби не поміщаються вже в церкві.
- Коли я приїхала в Лодзь в 1991 рокі для навчання в вузі, Польщею проходила хвиля ненависті до «Руских», і це стосувалося також Білорусів – розповідає Наталія Мамул. Виховувалася в Гродно. До Польщі приїхала навчатися, так і залишилася. Зараз працює над докторською дисертацією з соціології, працює перекладачем. – Сьогодні мене повністю акцептують, ніхто не сприймає мене по-іншому з причини моєї національності.
Можуть від нас втекти.
Щоби спровадити до Польщі здібних працівників потрібно поспішати. Причина? Інші західні країни є більш привабливими для громадян зі Сходу. Більші зарплати. Крім того, там також не вистарчає спеціалістів. – Багато Українців вже тепер виїхало до Іспанії, Португалії, Чехії. Польща запізнилася з відкриванням ринку праці – оцінює Мирослав Купіч, секретар Союзу Українців в Польщі. Але якщо ми будемо поспішати, то ще маємо шанс запровадити до себе молодих і здібних. Україна має зараз таку ж проблему з еміграцією, яку Польща мала в 80-х роках, коли молодь виїжджала за хлібом до США.
Однак швидко не будемо діяти, то запізнимося. Не встигнемо оглянутися, коли здібна і все ще недорога робоча сила відлетить до теплої Іспанії, а ми будемо змушені стати спеціалістами на всі руки.
Переклад – М. Якубович
This e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript enabled to view it
www.przekroj.pl